Колекція Тверезого Вікінга

[Тверезий_вікінг]

Всім привіт. Два роки тому колега приніс на корпоратив Colt Express та Love Letter. Так я і став лудоголіком.

Просто перелік ігор це досить нудно, тому до кожної я додам історію та мої враження. Від найменш улюблених до найбільш.

13. Каркасон (Carcassone) - одна з моїх перших покупок. Ми їхали у відпустку з дружиною, моїми батьками та її батьками і я шукав гру, яка змогла би нас розважити вечорами. Це завдання Каркасон виконав: прості правила та короткі ходи дуже гарно допомагають новачкам влитися, але мене ця простота навпаки відштовхнула, мені стало нудно. Гра для мене виявилася занадто абстрактною, а можливості вибору дій та взаємодії з іншими гравцями занадто обмежені. Останній раз грав роки півтора тому.

12. 7 Wonders Duel+Pantheon - цю гру я купував після того, як вже мав у колекції 7 Чудес з двох причин: 1) дуже хотів знайти гру, в яку можна було б грати з дружиною, 2) всі казали що вона розрахована на двох і в цій ролі набагато краще, ніж старша версія. Можливо так і є, але дружина так і не підсіла, а я зрозумів, що не дуже люблю конфронтації лоб-в-лоб, бо немає з ким створювати союзи та плести інтриги.

11. CV+Gossips - купив імпульсивно і відносно недавно. Просто йшов у поганому настрої та побачив її у кіоску з дешевими клонами таких ігор як монополія. Одна з тих ігор, в які цікаво грати, але не цікаво вигравати. Під час гри ви обираєте картки з життєвими подіями різного кольору (робота, стосунки, освіта, здоров'я та матеріальні блага) і в основному очки нараховуються за кількістю карток однакового кольору. Тому історія вашого персонажа може бути яскравою та різнокольоровою (завів купу друзів, написав дисертацію, став фітнес-тренером, відкрив благодійний фонд), а виграє той гравець, хто просто забирав картки одного типу, наприклад освіту. Грав мало, тому можливо, що недооцінив глибину стратегії.

10. Spyfall - купив для корпоративу, зайшла всім. Рекомендую для компаній від 5 людей і не до кінця тверезих (мені як Тверезому Вікінгу на жаль ця опція недоступна). Якщо коротко, то всі гравці крім одного знають локацію, в якій знаходяться і мають задавати питання один одному, щоб зрозуміти, хто не знає, але при цьому не давати "шпигуну" зрозуміти, про що йде мова. Єдиний мінус гри - якщо шпигуну задають питання одному з перших, то у нього недостатньо інформації, щоб блефувати.

9. 7 Чудес (7 Wonders+Leaders) - моє перше кохання, купив одразу після Каркасону і носив з собою до всіх друзів. Грається швидко, варіантів дій досить багато, тактика залежить від інших гравців. Все ще занадто абстрактна як для мене, але саме її обираю, коли хочу у щось пограти з новачками. Саме тому спеціально стримую себе від читання стратегій, це гра у мене для затравки, а не для бою.

8. Цитаделі (Citadels) - улюблена гра моєї дружини, вона виграє у більшості випадків, тому що здогадується, хто кого обрав. Легко грається з новачками (в наступну сімейну відпустку ми взяли саме її і батьки кожного дня питали чи будемо грати), при цьому елемент дедукції та блефу додає інтриги у кожному раунді. Коробка досить мала (в мене базова версія) щоб можна було взяти куди завгодно.

7. Алхіміки (Alchemists+King's Golem) - коли я зрозумів, що хочу чогось значно більш складного ніж 7 Чудес, але не на 10 годин гри, то поліз на BGG фільтрувати по складності. Алхіміки дійсно можуть розплавити мозок. Сама гра - більш-менш стандартний worker placement, але на нього накладається досить складна головоломка, яка заставляє всіх гравців оглядатися та ризикувати, щоб не виявитися найтупішим. Після гри треба відпочивати, але основна проблема в тому, щоб взагалі знайти бажаючих в неї грати. Люди чомусь хочуть після роботи розслабитись, а не навпаки.

6. Resistance Avalon - як на мене золотий стандарт ігор типу "мафії", у кожної зі сторін одночасно і мало часу, щоб нічого не робити і достатньо часу, щоб наробити помилок. Те що не потрібен ведучий і ніхто посеред гри не вибуває, так взагалі - бомба.

5. Кодові імена (Codenames+Codenames Pictures+Codenames Duet) - улюблена гра для компанії. Ідеально як на мене 6 або 8 гравців. Яскравий приклад того, що кожна людина поодинці - розумна, а разом чомусь всі тупішають. На стіл викладається пару десятків карток зі словами/картинками і капітан кожної команди має натякати своїм, які слова/картинки треба вгадати. Якщо грати вчотирьох (2 капітана, 2 відгадувача), то кожна команда ловить свою хвилю і вігадує аж бігом. Як тільки відгадуючих стає декілька, то чомусь всі починають слухати людей з найбільш тупими пропозиціями. Якщо при цьому і капітан тупить, то сміятися будете гарантовано.

4. Great Western Trail+Rails to the North - нарешті ми дійшли до ігор, в які не можна грати з аналітично-паралітичними людьми. Тут є і тематична прив'язка і декілька на перший погляд не зв'язаних між собою систем (управління колодою карт, гонка на залізниці, розбудова території), і десяток дій на вибір в кожний хід і комбінації стратегій для перемоги і взаємодія з сусідами. Хто знав що бути погоничем корів може бути настільки цікаво.

3. Roll Player + Monsters&Minions - якщо в СV ми створювали історію звичайної людини, то тепер ми розвиваємо свого РПГ персонажа. Ви коли-небудь витрачали години, щоб обрати в РПГ найкращу комбінацію з раси, класу та навичок? А тепер уявіть, що ви це робите конкуруючи з іншими гравцями за ці навики та ресурси. Я грав більше 15 разів і кожен раз знаходив новий спосіб отримати очки для перемоги. У більшості випадків ваш персонаж прям виростає перед вами зі своїми вадами та талантами. Мій улюблений - темний ельф ілюзіоніст, з мінімумом харизми, який заробляв собі на життя крадіжками, але при цьому завжди говорив правду. Такий собі вуличний маг, який змушує ваш годинник та гаманець зникнути, але не повертає їх, і каже, що попереджав, що вони зникнуть. Не дивно, що харизма в нього не дуже.

2. Descent 2 edition +майже всі додатки - навіть якщо б я зупинився лише на цій грі, я б вже витратив більше грошей ніж міг собі уявити 2 роки тому. Дисент це щось середнє між Dungeons and Dragons та Diablo. Купка героїв б'ється з нескінченними монстрами, рятуючи сюжетних персонажів та виконуючи їх завдання. Сотні різних карт (як офіційних так і створених іншими гравцями), повноцінні кампанії, безліч комбінацій класів та екіпірування. Що мене зацікавило найбільше це те, що на відміну від багатьох інших схожих ігор, монстри керуються гравцем, який так само намагається виграти і кампанії передбачають можливість перемоги будь-якої зі сторін. Кількість часу який можна витратити на те щоб подивитися весь контент - сотні годин. Залишилось знайти ще 3-4 людини, які на це погодяться.

1. Root+Riverfolk - це не просто гра, це приклад геніальності дизайнера. Уявіть, що ви з друзями граєте в гру, де один грає в старкрафт, другий - в rollercoaster tycoon, а третій - за Бетмена. При цьому кожен може взаємодіяти з іншими як за своїми правилами, так і за загальними. Кожен заробляє очки перемоги та впливає на карту по-своєму, але при цьому має слідкувати за іншими гравцями і заважати тим, хто попереду, та допомагати тим, хто може завадити конкурентам. З кожним разом ця гра розкриває все більше можливостей, а я ще так і не встиг пограти за одну із фракцій. При цьому Root грається відносно швидко, а виглядає так мило, що навіть коли вас виносять з усіх сторін, то не можете злитися на цих котиків, пташенят та мишенят. При цьому Root по суті найбільш жорстка гра в усьому списку, такий собі Happy Tree Friends, для тих хто пам'ятає.

[Metuk]

Після цього відгуку Рут захотів ще більше))))

[ДюДя]

З якого Ви міста?
Дуже хочу спробувати Рут з доповненням. Якщо буде потрібно - зберу людей.

[Тверезий_вікінг]

З якого Ви міста?

З Києва. Буду радий зіграти, але не раніше вересня, бо поки що в роз'їздах.