Колекція KinslayeR'а
Додано: 12 вересня 2018 14:25
BGG каже, що наразі моя колекція налічує всього лиш 241 гру не враховуючи доповнень.
Спробую коротко описати частину хоч, сортуючи по свому рейтингу.
10/10: Залюбки готовий грати навіть на смертному одрі
Twilight Imperium 3/4 - В 10тках у мене багато "монстрів", які займають багато місця, рідко зявляються на столі. От і ТІ мені вдається розкласти не частіше раз-два в рік, ретельно вибираючи для цього компанію та закупаючись харчами на весь день. Але такі дні - це настільне свято. Довжину партії навіть не помічаєш, після гри залишається приємне відчуття настільного знесилення, як після плідного тренування. Поки що бажання продати гру немає. Навіть третя редакція досі в колекції.
Battlestar Galactica: The Board Game - Довгий час була лідером по кількості зіграних партій. Базову коробку затерли настільки, що в один "прекрасний день" вона просто розклалась по "швах". Зібравши всі допи та начитавшись порад на різних форумах/блогах, я зібрав собі ультімейт версію з улюбленими модулями. Тепер граємо лише в такий комбінований варіант з сайлонським флотом, фінальною пятіркою і т.п.
Runewars + Banners of War - Ще одна гра з розділу "а куди випав весь день?". Уже кілька років не діставав її з полички, але досі приємні спогади про останні епічні заруби на багато годин. Доп строго рекомендується.
Seasons - Гра, в яку зі мною більше ніхто не хоче грати, бо, якщо в фазі драфта мені не підрізати певні картки, то вся партія перетворюється на "Як не дати Кінсу отримати куб з зіркою і навикладати карток
". В свій час взяв її чисто за візуальний стиль і ні разу не пожалів. Тепер вона у мене міцно засіла в ТОП 10.
Legendary: A Marvel Deck Building Game - Гра, що витіснила з лідерів по настільних партіях BSG. Я люблю декбілдери, я люблю комікси. А тут просто дика прорва улюблених персонажів Марвела, ще й з кожним допом автори придумують щось нове і умудряються уже котрий рік не скотитись. В колекції зараз всі наявні допи, крім свіжого про Халка та "Злиднів" (це все таки більше окрема гра). Єдиний зараз мінус - це час генерації партії: при такій кількості карт всі розклади доводиться генерити апкою та робити це хоча б за кілька годин до самої партії.
Star Wars: Imperial Assault - Той варіант, коли разок зіграв і в топчик. А все тому, що я люблю рогалики, міньки і ЗВ. Скупив до гри все, що є, крім скірміш ковриків. Після Десцента апку чекав, як мани божої і ні разу не пожалів. Вступні туторіал-місії дуже добре пояснюють базові правила і за гру можна сідяти одразу після розпаковки. Це жирнючий плюс. Була б ще стабільна компашка на пройти це все
.
Galaxy Defenders - Ідеальне для мене втілення серії XCOM на столі (варіант від ФФГ ще не пробував). В варіанті кампанії гра важка, рандомна, зливали місії не раз. Але я все таки не втрачаю надію її допройти разом з обома допами. Благо є ще один такий же зварйований фанат ціє настолки.
Arcadia Quest - В свій час я провтикав кікстартер першої Аркадії, про що досі жалкую (а взяти на ебеї за неадекватну ціну дусить земноводне). Мене дико пре чібі-стилістика міньок в цій грі, море відсилок на відомих персонажів (і більшість з них кік-ексклюзиви
), фановий процес кидання кубів і мочилова на карті. Я просто відпочиваю за цією грою.
T.I.M.E Stories - Я дуже люблю ігри, що розказують історії. А в цій - це фактично основна механіка. Радує, що кожна пригода інша по стилю (пройшов поки перші 4) і автори намагаються придумати якісь нові фішки в кожній. Поки що гра радує і цікаво спробувати решту сценарії, що уже чекають своєї черги на поличках.
Kingdom Death: Monster - Монстр, як він є. Досі так і не пройшов базову кампанію. Максимум доходили до 3го року, бо щоразу починали наново з новими людьми. І хоч механічно гра доволі проста, то тематично мені дуже подобається. Особливо враховуючи той факт, що я люблю серію Monster Hunter на приставках. А перед нами фактично його настільне втілення з упоротим світом і подачею лору в стилі Дарк Соулс. На різу не жалкую про покупку і планую підгребти поступово допи навіть чисто на поличку.
War of the Ring (Second Edition) - Шикарна епічна дуелька. Власне дуелька, хоч можна і на 3-4 грати спокійно. Якщо ви фанат професора і ця гра ще досі не у вас в колекції, то ви не тру фанат професора. Знову ж таки, через свій масштаб і довжину партії гра рідко зявляється на поличці, але навряд чи її покине (хіба вийде оновлена версія).
The Others - Люблю я всякий мрачняк, а тут ще й тема Апокаліпсису, круті міньки, хороший тактичний ігролад, як за героїв, так і за Гріх. Нажаль через тематику гра не отримала належноїх популярності, хоч і відгуки про неї дуже позитивні у всіх. Все ще сподіваюсь набити руку та гарно покрасити все це добро.
Mansions of Madness: Second Edition - Хоч і зіграв поки лише у 3 сценарії (по декілька разів в кожен), але гра швидко стала улюбленою. Я люблю сторі телінг в настолках, а наявність апки дає авторам просто безмежний простір для розширення гри новими сюжетами. Також на відміну від першої редакції в рази скоротився сетап і можна грати чистим коопом, хоч я і не проти пооверлордити в іграх деколи, але не всім друзям подобається, коли їм падлять
. Єдине за чим я скучаю по першій редакції - це круті сценарії типу Короля в жовтому і гравців в ролі акторів в п'єсі. Сподіваюсь автори їх портануть колись в другу редакцію.
Hero Realms - Ще один декбілдінговий хіт в моїй колекції. Крута ідея з асиметричними стартовими деками героїв, доволі швидкий ігролад, режим кампанії, проти босів, різні ПвП варіанти. Якби не протектори, то картки уже затерли б до дир. Ще жирний плюс - компактність гри. Можна запросто розкинути пару партій в потязі до Києва
. А кому не подобається фентезі тематика, недавно релізнулась нова версія попередниці Героїв Star Realms Frontiers. І забігаючи наперед скажу, що вона теж у мене в топі.
Unlock! - Не буду окремо писати про кожну частину цієї "серії". Якісь з них мені сподобались більше, якісь менше, але в цілому Анлоки зайшли на ура. А те, що вся гра чисто на картках, які не треба нищити на відміну від інших для мене жирний плюс, бо можна пройти не один раз з різними компаніями навіть чисто в ролі ведучого. З тих, що варті 10тки візначу Піратський острів - атмосферно було; Острів з оригінальної трилогії за ідею з розділенням гравців на 2 команди та обмежену комунікацію; і обидва квести про чокнутого професора власне за їх упоротість.
Arkham Horror: The Card Game - Хороший картковий кооп в світі Лавкрафта. Місцями бісячий рандом на жетонах, через який тупо зливались ходи, але це стимулює підібрати іншу тактику та пробувати інші колоди персонажів. Ну і звісно мій улюблений елемент сторі телінга. Треба досекупити останній сет сценаріїв, а то я щось не встигаю за ФФГшниками.
Gloomhaven - Топ 1 на БГГ на даний момент. От і я піддався хайпу та взяв гру на другому кіку. Своїми машстабами гра реально вражає і я респектую тим людям, що осилили пройти всю кампанію. В моїх же компаніях ми перші місії уже затерли до дир, а от далі 4ї все ніяк не зберемся пройти
. Але навіть в при такому прогресі видно крутизну і потенціал гри. Головне зібрати правильну компанію на неї, бо не всім зайде з разу в раз проходити тактичні головоломки, що не пробачають помилок.
Rising Sun - Японська міфологія, Ерік Ленг, Едріен Сміт і студія МакВей - комбо при якому в мене відключається мозок і рука сама натискає кнопку "Бакнути цей проект". Крутезні міньки, союзи і інтриги в антуражі фентезійної Японії, різні клани і тактики, це була любов з першого ходу.
Thunderstone Quest - Третя спроба АЕГ зробити фентезі декбілдер. І з третього разу у них вийшло доволі добре. В мене були в колекції дві попередні редакції цієї гри і я можу оцінити прогрес серії. В цю реінкарнацію я уже награв купу партій і маю зазначити, що гра вдалась однозначно. Єдиний мінус - це реально довгий сетап і збір всього в коробку після партії.
The World of SMOG: Rise of Moloch - Ще один "хіт" від Ленга. Дуже крута стімпанк гра в жанрі один проти всіх і "як за одну партію посваритись з друзями", оскільки я в основному граю за Оверлорда в таких іграшках. В цій, як і в The Others, цікаво і балансно грати за будь-яку сторону і це вагомий плюс гри. На перший погляд може здатись, що якісь місії перекошені в ту чи іншу сторону, але при глибшому аналізі за кожну можна підібрати виграшну тактику, питання в підготовці.
Star Realms: Frontiers - Свіжа реінкарнація Стар Рілмса. Автори взяли кращі ідеї зі свого ж Гіро Рілмс, добавили трошки своїх фішок і випустили черговий декбілдінговий хіт. На 2х грається просто суперово. Як і в Гіро Рілмсах базові деки одразу можна викинути і грати лише кастомними адміралами. Не хочеться ПвП, є ко-оп режим проти босів, кожен з яких різний і має свої фішки та тактики. Нудно не буде.
Далі буде...
Спробую коротко описати частину хоч, сортуючи по свому рейтингу.
10/10: Залюбки готовий грати навіть на смертному одрі

Twilight Imperium 3/4 - В 10тках у мене багато "монстрів", які займають багато місця, рідко зявляються на столі. От і ТІ мені вдається розкласти не частіше раз-два в рік, ретельно вибираючи для цього компанію та закупаючись харчами на весь день. Але такі дні - це настільне свято. Довжину партії навіть не помічаєш, після гри залишається приємне відчуття настільного знесилення, як після плідного тренування. Поки що бажання продати гру немає. Навіть третя редакція досі в колекції.
Battlestar Galactica: The Board Game - Довгий час була лідером по кількості зіграних партій. Базову коробку затерли настільки, що в один "прекрасний день" вона просто розклалась по "швах". Зібравши всі допи та начитавшись порад на різних форумах/блогах, я зібрав собі ультімейт версію з улюбленими модулями. Тепер граємо лише в такий комбінований варіант з сайлонським флотом, фінальною пятіркою і т.п.
Runewars + Banners of War - Ще одна гра з розділу "а куди випав весь день?". Уже кілька років не діставав її з полички, але досі приємні спогади про останні епічні заруби на багато годин. Доп строго рекомендується.
Seasons - Гра, в яку зі мною більше ніхто не хоче грати, бо, якщо в фазі драфта мені не підрізати певні картки, то вся партія перетворюється на "Як не дати Кінсу отримати куб з зіркою і навикладати карток

Legendary: A Marvel Deck Building Game - Гра, що витіснила з лідерів по настільних партіях BSG. Я люблю декбілдери, я люблю комікси. А тут просто дика прорва улюблених персонажів Марвела, ще й з кожним допом автори придумують щось нове і умудряються уже котрий рік не скотитись. В колекції зараз всі наявні допи, крім свіжого про Халка та "Злиднів" (це все таки більше окрема гра). Єдиний зараз мінус - це час генерації партії: при такій кількості карт всі розклади доводиться генерити апкою та робити це хоча б за кілька годин до самої партії.
Star Wars: Imperial Assault - Той варіант, коли разок зіграв і в топчик. А все тому, що я люблю рогалики, міньки і ЗВ. Скупив до гри все, що є, крім скірміш ковриків. Після Десцента апку чекав, як мани божої і ні разу не пожалів. Вступні туторіал-місії дуже добре пояснюють базові правила і за гру можна сідяти одразу після розпаковки. Це жирнючий плюс. Була б ще стабільна компашка на пройти це все

Galaxy Defenders - Ідеальне для мене втілення серії XCOM на столі (варіант від ФФГ ще не пробував). В варіанті кампанії гра важка, рандомна, зливали місії не раз. Але я все таки не втрачаю надію її допройти разом з обома допами. Благо є ще один такий же зварйований фанат ціє настолки.
Arcadia Quest - В свій час я провтикав кікстартер першої Аркадії, про що досі жалкую (а взяти на ебеї за неадекватну ціну дусить земноводне). Мене дико пре чібі-стилістика міньок в цій грі, море відсилок на відомих персонажів (і більшість з них кік-ексклюзиви

T.I.M.E Stories - Я дуже люблю ігри, що розказують історії. А в цій - це фактично основна механіка. Радує, що кожна пригода інша по стилю (пройшов поки перші 4) і автори намагаються придумати якісь нові фішки в кожній. Поки що гра радує і цікаво спробувати решту сценарії, що уже чекають своєї черги на поличках.
Kingdom Death: Monster - Монстр, як він є. Досі так і не пройшов базову кампанію. Максимум доходили до 3го року, бо щоразу починали наново з новими людьми. І хоч механічно гра доволі проста, то тематично мені дуже подобається. Особливо враховуючи той факт, що я люблю серію Monster Hunter на приставках. А перед нами фактично його настільне втілення з упоротим світом і подачею лору в стилі Дарк Соулс. На різу не жалкую про покупку і планую підгребти поступово допи навіть чисто на поличку.
War of the Ring (Second Edition) - Шикарна епічна дуелька. Власне дуелька, хоч можна і на 3-4 грати спокійно. Якщо ви фанат професора і ця гра ще досі не у вас в колекції, то ви не тру фанат професора. Знову ж таки, через свій масштаб і довжину партії гра рідко зявляється на поличці, але навряд чи її покине (хіба вийде оновлена версія).
The Others - Люблю я всякий мрачняк, а тут ще й тема Апокаліпсису, круті міньки, хороший тактичний ігролад, як за героїв, так і за Гріх. Нажаль через тематику гра не отримала належноїх популярності, хоч і відгуки про неї дуже позитивні у всіх. Все ще сподіваюсь набити руку та гарно покрасити все це добро.
Mansions of Madness: Second Edition - Хоч і зіграв поки лише у 3 сценарії (по декілька разів в кожен), але гра швидко стала улюбленою. Я люблю сторі телінг в настолках, а наявність апки дає авторам просто безмежний простір для розширення гри новими сюжетами. Також на відміну від першої редакції в рази скоротився сетап і можна грати чистим коопом, хоч я і не проти пооверлордити в іграх деколи, але не всім друзям подобається, коли їм падлять

Hero Realms - Ще один декбілдінговий хіт в моїй колекції. Крута ідея з асиметричними стартовими деками героїв, доволі швидкий ігролад, режим кампанії, проти босів, різні ПвП варіанти. Якби не протектори, то картки уже затерли б до дир. Ще жирний плюс - компактність гри. Можна запросто розкинути пару партій в потязі до Києва

Unlock! - Не буду окремо писати про кожну частину цієї "серії". Якісь з них мені сподобались більше, якісь менше, але в цілому Анлоки зайшли на ура. А те, що вся гра чисто на картках, які не треба нищити на відміну від інших для мене жирний плюс, бо можна пройти не один раз з різними компаніями навіть чисто в ролі ведучого. З тих, що варті 10тки візначу Піратський острів - атмосферно було; Острів з оригінальної трилогії за ідею з розділенням гравців на 2 команди та обмежену комунікацію; і обидва квести про чокнутого професора власне за їх упоротість.
Arkham Horror: The Card Game - Хороший картковий кооп в світі Лавкрафта. Місцями бісячий рандом на жетонах, через який тупо зливались ходи, але це стимулює підібрати іншу тактику та пробувати інші колоди персонажів. Ну і звісно мій улюблений елемент сторі телінга. Треба досекупити останній сет сценаріїв, а то я щось не встигаю за ФФГшниками.
Gloomhaven - Топ 1 на БГГ на даний момент. От і я піддався хайпу та взяв гру на другому кіку. Своїми машстабами гра реально вражає і я респектую тим людям, що осилили пройти всю кампанію. В моїх же компаніях ми перші місії уже затерли до дир, а от далі 4ї все ніяк не зберемся пройти

Rising Sun - Японська міфологія, Ерік Ленг, Едріен Сміт і студія МакВей - комбо при якому в мене відключається мозок і рука сама натискає кнопку "Бакнути цей проект". Крутезні міньки, союзи і інтриги в антуражі фентезійної Японії, різні клани і тактики, це була любов з першого ходу.
Thunderstone Quest - Третя спроба АЕГ зробити фентезі декбілдер. І з третього разу у них вийшло доволі добре. В мене були в колекції дві попередні редакції цієї гри і я можу оцінити прогрес серії. В цю реінкарнацію я уже награв купу партій і маю зазначити, що гра вдалась однозначно. Єдиний мінус - це реально довгий сетап і збір всього в коробку після партії.
The World of SMOG: Rise of Moloch - Ще один "хіт" від Ленга. Дуже крута стімпанк гра в жанрі один проти всіх і "як за одну партію посваритись з друзями", оскільки я в основному граю за Оверлорда в таких іграшках. В цій, як і в The Others, цікаво і балансно грати за будь-яку сторону і це вагомий плюс гри. На перший погляд може здатись, що якісь місії перекошені в ту чи іншу сторону, але при глибшому аналізі за кожну можна підібрати виграшну тактику, питання в підготовці.
Star Realms: Frontiers - Свіжа реінкарнація Стар Рілмса. Автори взяли кращі ідеї зі свого ж Гіро Рілмс, добавили трошки своїх фішок і випустили черговий декбілдінговий хіт. На 2х грається просто суперово. Як і в Гіро Рілмсах базові деки одразу можна викинути і грати лише кастомними адміралами. Не хочеться ПвП, є ко-оп режим проти босів, кожен з яких різний і має свої фішки та тактики. Нудно не буде.
Далі буде...