2. Runebound 3 + 5 допів [8 балів]
3. Містеріум + 3 допа [7 балів]
4. Подорож європою [6 балів]
5. Codenames Pictures [6 балів]
6. З молотка [9 балів]
7. Black Angel. [8 балів]
8. Tzolkin' з доповненням [10 балів]
9. Runewars і доп Banners of War [9 балів]
10. Інновація. [8 балів]
Мій топ улюблених ігор:
Riichi Mahjong
Євро
1. Tzolkin'
2. Gaia Project
3. Clans of Caledonia
Контроль територій:
1. Forbidden Stars
2. Wonderland's war
3. Root
Пригоди:
1. Runebound
2. Відьмак. Старий світ
3. Спаплюжений грааль
З прихованим зрадником:
1. Істота. Настільна гра
2. Кімната 25
3. Obscurio
Всі проти одного:
1. Star wars Imperial Assault
2. Звір/Mind MGMT
3. Хижа планета
Кооперативні:
1. Містеріум
2. Ктулху. Смерть може померти
3. Ходу героям нема
Сімейні
1. 7 чудес
2. Виноробство
3. Isle of sky
Філери:
1. З молотка
2. Fool's Gold
3. Листи закоханих
На велику компанію:
1. Не наближайся
2. Діксіт Одісей
3. Salem 1862
Дуельні:
1. Unmatched
2. Jaipur
3. Війна персня
Ігри на швидкість:
1. Інновація
2. Живий ліс
3. Splendor
1. Forbidden Stars [41 партія]
Моя улюблена гра. Дуже подобається система бою, відмінність між фракціями та різні шляхи розвитку. З епічних ігор вона триває адекватний час (2-4 години). Це така войнушка без зупинок. Все у грі зроблено для того, щоб гравці намагалися захопити потрібні території а не трималися за свої. Бо переможе той, хто збере більше своїх цілей. Через це жодна партія не проходить без купи боїв. Бої у грі дуже прикольні через можливості бойових карт впливати на кубіки. Мені не подобалось тільки те, що три картки можливо трактувати по різному, тому ми перед партією вибираємо, як трактувати ці ефекти, щоб не було суперечок. Мені дуже подобаються різні круті штуки, які можливо робити під час гри. Наприклад, у грі є варп шторми, які кладуться поміж систем і забороняють через них рухатися. Кожного раунду гравці власноруч їх переміщують таким чином, щоб собі відкрити шлях а іншим закрити. Так от, одна раса може рухатися через ці варп шторми, якщо дослідить такі навички. Одна раса має самий великий та сильний космічний флот і може телепортувати воїнів з одного боку галактики в будь який інший. Інша раса наймає воїнів без фабрик та має найсильніші армії. І так далі. Кожна раса має дуже багато прикольних властивостей, яких немає в інших. І все це чудово збалансовано, тому кожного разу цікаво пробувати різні стратегії. Різноманіття шалене. Кожен раунд треба вибрати та спланувати 4 накази із 8. Потім треба їх розіграти. Буває таке, що плануєш одне а виходить не так, бо накази заблокували або змінилась ситуація і так далі. Накази можно покращувати надаючи їм фракційних здібностей. Бойові колоди можна прокачувати різними новими картками і пробувати різні комбінації. Гра дуже лояльна до гравців. Тут важко повністю задавати когось. Якби мої друзі та дружина погоджувалися грати лише у Forbidden stars, я б більше жодних ігор не купував. Я готовий грати в неї завжди. І інших ігор мені не треба)))
З приводу балансу, то після 30 партій, я вважаю, що баланс ідеальний. В нас вигравали всіма фракціями.
2. Runebound 3rd + 5 доповнень [12 партій]
Чудова фентезійна пригода. З усіма доповненнями різноманітності дуже багато. 12 різних героїв, 5 кооперативних сценаріїв, 3 змагальних та 1 режим, де в кінці треба один одному навалювати.
З бажаючими довго думати, краще не грати, партія затягується на 4 години.
Суть змагальних режимів полягає в тому, щоб за певну кількість раундів встигнути прокачати свого героя і першим замочити одного з 2-х босів (з доповненнями їх 4).
Прокачка тут двох рівнева. Можливо купляти різні речі, задля збільшення і покращення своїх бойових жетонів. А також можна вивчати нові здібності. Щоб вивчити якусь здібність потрібно виконати декілька завдань. Є три різновиди завдань: бойові, пригодницькі та зустрічі. За їх виконання також дають різні винагороди, зазвичай гроші. Ці завдання дуже сильно відрізняються, чим мені і подобаються. Також можна займатися звичайною торгівлею, купив дешевше - продав дорожче.
Різноманіття додає низка можливих дій. Але, так як гра являється гонкою, постійно поспішаєш обігнати інших.
Бої тут суперові. Дуже цікава система с жетонами, мені подобається. А ще частенько гра знущалася над нами і ніхто не вигравав.
Мої суб'єктивні недоліки гри:
- мені замало босів.
- ігрове поле лише 1 і приїдається.
Трішки розбавляє те, що з допами дуже багато різних завдань та ворогів.
3. Містеріум + 3 допи [19 партій].
Спочатку мені гра зовсім не подобалася. Уникав її у клубі як чуми. Пізніше, коли пограв в іншій компанії, ставлення змінилося і стало цікавим. А ось моїй дружині Містеріум сподобався з першого погляду. Красиві карти величезного розміру. Приголомшливе оформлення куль та жетонів. Та ще й ширма для примари. Їй рідко ігри подобаються, тому взяв, щоб з нею грати.
Мій суб'єктивний недолік гри:
- буває, що карти неможливо підібрати під насущні потреби.
4. Подорож Європою. [5 партій].
Українська підробка Квитка на поїзд. Подарували. Ну, незважаючи на це, навіть як підробка, гра все одно хороша. До речі, приємно, що займає на столі менше місця, ніж оригінал.
Мій суб'єктивний недолік гри:
- відсутність різноманітності стратегій.
5. Codenames: Pictures. [11 партій]
Навіть не знаю чому, але дуже цікаво. Після партії хочеться одразу ще і ще. Гра дуже проста, швидка, добра, змагальна та захоплююча))
Мій суб'єктивний недолік гри:
- не люблю командні ігри.
6. З молотка [10 партій].
Гра просто неймовірна. Імхо, найкращий філер у світі. Граю в онлайні регулярно. Укр локализація не сподобалась, бо бумажняні гроші не зручно використовувати під час гри. Складно їх роздати порівну на початку гри і не зручно дивитися, хто скільки поставив. Монетки були б зручніше. Рос версія має жетони монет, що радує. Але карти нестандартного розміру 63*91 і дуже тонкі. В нормальні протектори вони не влазять, у великих не зручно. З цих двох версій, то краща українська.
7. Black Angel. [7 партій]
Мені гра подобається. Правила здаються простими але як почав грати, виявилося, що трохи складніші.
Сподобалось оформлення, високий рівень взаємодії, можливість робити комбо і оригінальність дій. Гравці можуть будувати свій планшет та гратися з переміщенням на ньому технологій та/або активацією цих технологій двома способами. Можна виконувати місії в космосі, відправляючи своїх роботів на літаючих тарілках. А можна присмоктуватись к місіям інших гравців або тирити їхні кістки. Зараз гру можна дуже дешево придбати.
8. Tzolkin' з доповненням [2 партії].
Чудова гра! Процесс простий але варіантів багато. Причому, мозок напружується але не кипить. Серцем гри являються шестерні, які крутятся кожний хід. Кожна з шестерень відображає собою якесь місто, в якому можливо виконати різні дії. В свій хід потрібно поставити робітника на шестерню або зняти його. Коли виставляєш маєш платити їжу, коли знімаєш - робиш дію, в залежності від того, куди цей робітник дістався. Коли награюсь в базу, спробую доповнення. На bga награв вже близько 20 партій і кожного разу кайфую. Гра подобається все більше і більше. Здається, я знайшов євро своєї мрії
9. Runewars + Banners of war. [15 партій]
На мою думку, це найгарніша гра на контроль територій. Планшети, картки, жетони та ігрові тайли земель дуже гарно оформлені. Фігурки дуже маленькі але завдяки цьому, добре розміщуються на тайлах. Планшети рас унікальні. Таких я в жодній грі не бачив. Особливістю вважаю три шкали з ресурсами, які відображають розвиток вашої раси. Протягом гри вони змінюються, що робить їх динамічними. Ігрове поле складається з тайлів різних форм, що знову ж таки надає унікальність. Взагалі, в цій грі багато речей, яких в інших іграх немає. Наприклад, тут є пори року і за один рік можливо розіграти 4 накази із 9, що дає неймовірне різноманіття дій. У грі, окрім рас інших гравців, є нейтральні війська і можливо з ними по різному взаємодіяти: дипломатично домовлятись, битися або просто наймати. Також, особливу увагу в грі займають герої: досліджують території, являються шпигунами, можуть допомогати в битвах, тощо. Короче, в цій грі можливо займатися багатьма різними речами, що робить її не простою військовою стратегією. З іншого боку, особисто я не розберусь, як тут виграти суто битвами. Коли гравець атакує будь яку територію, він кладе туди жетон. Всі війська, які містяться на території зі своїм жетоном не можуть рухатись до весни. Ми по різному пробували і завжди отримували невдачу. Ми зіграли з доповненням і воно ніяк не вплинуло на основний ігролад. Проте воно розширює базу до космічних масштабів. Реально, з доповненням відчувається, що це Епік з шаленою реіграбельностю. Дуже радий, що нарешті дістав його. 4 роки ганявся))
Бажання:
Dungeonquest 3-rd edition.
Ігри, які в мене були раніше:
Зоряний манчкін. (7 балів)
Прикольна, весела гра, де правила не дуже добре складені. Мені сподобалось, що виграти в цій грі можливо різними шляхами. Гра потребує постійних домовлень, блефу та підстав. Я грав у різні версії та більше за все сподобався Манчкін Апокаліпсис з доповненням. В тій версії дуже потужні прокляття та прикольна система завершення гри.
8 хвилинна імперія. Легенди. (7 балів)
Прикольна легенька гра на контроль територій зі збором сетів. Особисто мені подобається. Цікаво грати будь яким складом від 2 до 4-х. Є у грі одна картка, яка забороняє іншим гравцям знищувати твоїх воїнів. У нас завжди вигравав гравець, якому вона діставалась)
Conquest of Nerath. (6 балів)
Виглядає дуже епічно, гарні фігурки, різні кубіки. Ігрове поле найгарніше з усіх що я бачив. Ігровий процес простий як в Nexus Ops, і навіть дуже схожий на нього. Є можливість наймати різних воїнів, які в бою мають різні кубики та здібності. Попадання це тільки 6 та більше. Тому слабкі воїни кидають
д6 та д8, середні д10 д 12 а сильні д20. У грі є 4 фракції і потрібно, щоб завжди всі були присутні на карті. Більше того, на карті вказано розміщення військ для початку гри, тому старт завжди однаковий. Але, баланс, як на мене, поганий. В наших партіях завжди вигравали гобліни чи ельфи. Можливо це через те, що вони розташовані краще а можливо це ми так грали. Прикольною фічею гри являється похід в підземелля. В деяких місцях на полі можно направити туди своїх героїв, щоб побитися з монстрами, які там мешкають. За перемогу над ними можливо отримати винагороду, яка допоможе у грі. Також є можливість грати картки з руки але їх добір у грі можливий тільки раз в хід, тому за гру використовується дуже мала кількість. Якби, в нас вигравали і інші фракції, можливо б і не продавав. Але ми зіграли 5-6 партій і все у дві фіртки (гобліни чи ельфи). Я гадаю, що баланс цієї гри може врятувати домашнє правило: якщо в битві всіх твоїх воїнів знищили, візьми 1 картку.
Race for the galaxy. Геймдизайнерський жах. Це картки, де намальовано по кутах різні циферки, різних кольорів, різного розміру та в різних геометричних фігурах і щоб розібратися, для чого вони і що роблять, треба подивитися летсплей Безнала. Це єдина гра, в якій мені зовсім не схотілося розбиратися.
Інновація. (8 балів)
Прикольна гра, але чогось іншим не пішла. В цій грі якась складна термінологія, тому треба щоб у гравців виникло бажання в ній розібратися. А сама гра дуже проста. Беремо карту, чи граємо карту. Винаходимо якусь класну річ і доїмо з неї переможні бали, доки опоненти намагаються її перекрити)) Потенціал гри неймовірний. Але термінологія поганенька.
Кіклади з допами Аід та Титани. (9 балів)
Дуже гарна гра, на рівні Conquest of Nerath. Баланс тут кращий та можливостей більше. З доповненням Аід стає прям дуже круто. Всі про них знають, всі чули/грали тому особливо нічого писати. Доп Титани мені чогось не зайшов.
Кемет + Та-Сеті. (9 балів)
Оце прям сама необразлива гра жанру. Сам смак гри полягає в постійній асиметричній прокачці своїх армій, в можливості напасти на кого завгодно (де завгодно) та битвах на картках. Під бойову картку можна покласти всякі прикольні штуки (+1 сила чи поміняти бойову картку на іншу після відкриття). Рімейк вважаю невдалим, бо там відсутні всі прикольні картки, які могли здивувати у вдалий момент. Нова версія Кемету стала більше євро ніж гібрид.
Лють Дракули . (9 балів)
Пригоди з Оверлордом. Мені дуже подобається. 5 мисливців полюють на Дракулу по всій мапі і намагаються його замочити. Дракула переміщається таємно та розкладає пастки. Йому потрібно назбирати 13 переможних балів для перемоги. За нього прикольно слухати плани мисливців, куди вони збираються піти. За мисливців прикольно шукати, де він ховався/ховається. Також у грі цікава система бою. Нажаль, коли гравців менше 5, комусь доводиться грати одразу за декількох персонажів, що не дуже подобається. Ще, цікавість гри дуже залежить від компанії. Суто гіківська гра. Але якщо компанія підходяща, гра подарує неймовірні емоції.
Токайдо. (7 балів)
Пограли, не сподобалося, продав. Потім пограв у електронну версію і враження змінилося. Чудова гра. З доповненням набагато краща.
Такеноко. (6 балів)
Мила, гарна гра з маленькою долею конфліктності. Для сімейного жанру досить складна. Для мене занадто проста. Ні риба ні м'ясо. Грав але задоволення майже не отримував. Доповнення чібіс навіть не спробував, хоча було.
Cry Havoc. (9 балів)
Оце прям дуже класна гра. Коли грав, отримував масу задоволення. Вигравав за три фракції, тому вважаю баланс хорошим. У кожної фракції є прикольні здібності, які можливо комбінувати як забажаєте. Можливо домовлятися з іншими гравцями. Також у цій грі дуже крута система бою.
Small world. (8 балів)
Ця дивовижна, гарна гра на контроль територій та дипломатію мені подобається. Але вона дуже залежить від інших гравців. У наших партіях було багацько ситуацій, коли одного гравця виносили і він півпартії нудьгував.
Horus Heresy. (8 балів)
Класний, складний варгейм на 2-3 години для двох гравців. Сторони асиметричні. Для кожної сторони є два варіанта перемоги. Оформлення дуже класне завдяки рельєфному ігровому полю. Сам ігровий процес цікавий. Механіки тут були настільки вдалі, що їх я бачив ще в багатьох відомих іграх, таких як StarCraft, Patchwork, War of the ring, Runewars, Forbidden Stars і т.д. Бої тут запеклі та йдуть дуже часто. Я продав, бо зрозумів, що мені не хочеться в ній глибоко занурюватися та розбирати тонну правил, які ще написані з помилками а виправлення треба десь шукати. Зіграли три рази, мене всі три рази нагнули. На цьому і завершилося))
Vast. Mysterious manor з доповненням Haunted hallways. [3 соло партії]
Дуже сподобалося оформлення, ідея та нетиповий склад персонажів (паладін, скелетки, паучиха, чаклун та примара). Хоча правила у грі виглядають простими, під час гри виявляється, що багато чого не зрозуміло. Дуже багато нюансів. Ну, цього можливо було очікувати, враховуючи повну асиметричність. Русифікував правила на рівні школяра 5-го класу
Розклав сам декілька разів. Потенціал відчувається дуже високим. Наприклад, павучиха може обрати одну з трьох форм на кожен свій хід (окрім першого). В кожної форми свої властивості та здібності. На початку гри гравець за павучиху може зробити до трьох дій, в залежності від того, що за картки йому прийшли чи як він захоче їх зіграти. Тобто на початку гри, в нього вже є приблизно 8-9 варіантів як походити. А згодом, прокачка збільшує кількість варіантів. Мені навіть страшно подумати, скільки варіантів можливо зробити, коли павучиха матиме 6 карт на руці)) Це просто космос. І так у всіх персонажів. Нажаль, так і не зіграв.Claustrophobia з доповненням De Profundis. (9 балів)
Проста дуельна гра у жанрі дослідження підземель. Правила прості, але є кілька нюансів. Партія триває до години, проходить на одному диханні, сповнена зльотів і падінь і реграбальна за рахунок сценаріїв. Кожен сценарій цікаво пограти за обидві сторони конфлікту. За людей легко грати на початку партії, бо вони повні сил та свіжі. В кожному сценарії люди мають різних бійців, зброю та здібності. На початку раунду гравець за людей кидає стільки кубиків, скільки персонажів і розподіляє їх між ними. В залежності від цих кубіків, вони мають різні характеристики на цей раунд. Тому дуже цікаво планувати, кому який кубік давати. В гравця за демона є свій планшет здібностей. Він також кидає кубіки але використовує їх інакше. На початку партії він слабкий, проте с часом накопичує свою міць. Гра мені дуже сподобалася – одна з улюблених!
Мій суб'єктивний недолік гри:
- займає багато місця у шафі та на столі. Продав, бо гра суто дуельна. Так як The Others на двох дуже приємно грається, вирішив продати Клаустрофобію.
City of Remnants. (7 балів)
4х стратегія на тему кіберпанку з тісною взаємодією. Точніше з конкретною агресією)) Гра дуже болюча, бо в цій грі, ваші члени банди помирають назавжди. Це вперше я таке бачу. Суровий кіберпанк. Гра на контроль територій. Є можливість будувати споруди, наймати нових воїнів, купувати покращення на чорному ринку, захоплювати споруди інших гравців. Також кожний раунд банди атакує кіберполіція. Від них можливо відкупитись або спробувати замочити. Якщо переміг, можливо отримати бонуси а можливо й втратити (рандомчик).
Доміношне Королівство. [20+ партій] (7 балів)
Легкий філер з аукціоном. Гра гарна, сімейна, швидка та азартна. Взяв, щоб із дружиною грати. Нещодавно зіграли і відчули, що награлися.
Мій суб'єктивний недолік гри:
партія триває 15-20хвилин, тобто дуже швидко закінчується.
Марш Мурах + допчики Minions of the Meadow та Empires of the Earth. Так і не зіграв.
Nexus Ops, 1 партія. Зіграли пробну партію. Правила неймовірно прості. Гра динамічна. Наняв воїнів, пересунув війська, побився, подивився чи виконав якусь місію, завершив хід та зібрав ресурси (для найма) зі своїх територій. Але під час гри завжди є над чим поміркувати, завдяки випадковим карточкам місій на руці та картам підтримки. Мені подобається, як тут підштовхують гравців нападати один на одного. Якщо виграв битву, коли ти активний гравець - отримаєш переможний бал. За виконання місій нараховується різна кількість балів, від 1 до 3-х. Місії дуже різноманітні, від захопити якусь кількість територій, до виграти битву якимось воїном. Карти підтримки прямо вогонь. Вони дозволяють коїти прикольні маневри (наприклад, телепортувати своє військо в інший кінець мапи або поміняти послідовність воїнів у битві). Грається швидко (перша партія на трьох гравців заняла годину), азартно (бо треба кидати кубіки в битвах) та посилює бажання зіграти ще. Кьове мочилово. Продав, бо у друзів дуже багато ігор, у все не переграєш.
Starcraft .
Гра схожа на Форбіден Старс але відмінностей настільки багато, що відчуваються ігри по різному. Якщо в двох словах, то в Forbidden Stars менше жетончиків та більше динаміки в пересуванні по ігровому полю. В StarCraft простіші правила але гра агресивніша та складніше все порахувати таким чином щоб вигравати в боях.
- Тут можно грати від 2 до 6 гравців. Рас лише три, тому кожної раси по 2 штуки які відрізняються лідером (різний старт та умови альтернативної перемоги);
- В кожної раси аж 8-9 різних юнітів, тому можливо спробувати безліч комбінацій. З доповненням, кількість комбінацій сягає безкінечності)) Але воно таке дороге, що воно того не вартує;
- Є три варіанти перемоги;
- Війська наземні та літаючі мають можливість бити наземних та/або літаючих;
- База існує до кінця раунду і може будувати воїнів, якщо хоча б одна територія планети не зайнята ворогом;
- Нюансів немає, в правилах все росписано дуже добре;
- Бій суто картковий і він зовсім не схожий ні на що.
Під час бою, атакуючий розподіляє бійців один напроти одного (формуючи окремі сутички) так, щоб ефективніше напасти. Можно поставити летючий корабель (який може атакувати як повітряні війська так і наземні) проти танка (який не може стріляти по повітряним воїнам) і мати гарантію, що танк промаже. Деякі воїни не можуть бути на передовій та мусять обов'язково брати роль підтримки.
Далі атакуючий кладе взакриту одну бойову картку для кожного свого бійця і може покласти рівно 1 додаткову карту підсилення. Потім це робить захисник. Нападник вирішує, з якої сутички почати розігрувати бійку. Гравці розкривають картки бою і рахують хто кого вбиває. Якщо хоч один із бійців захисника виживає, то перемагає він і нападник мусить відступити. Інакше він захоплює нову територію. Прикол битви полягає в тому, що можно підготуватися заздалегідь, зібравши в руку потужні картки. А після використання вони потрапляють у відбій і коли назад повернуться, хто зна. Тому бої тут завжди запеклі.
Базова бойова колода складається із 18 карт. Можна купувати нові бойові картки і вони замішуються в бойову колоду. Так як воїнів аж 8-9 видів, то буває таке, що для бою немає потрібних карток. Відмінність від Форбіден Старс такова.
Колода карт у Forbidden Stars завжди складається із 10 карт. Перед кожним боєм ця колода перемішується та випадковим чином беруться 5 карток. Тому, на початку бою, коли покращив колоду 2 чи 4 картками, вони можуть і не прийти.
У Старкрафті колода в руці на початку раунду складається із 6 чи 8 карток (в залежності від раси). Кожного разу, коли граєш напад чи дослідження, береш з бойової колоди собі в руку додаткові 3 випадкові карти. І під час бою вибираєш з усіх карт на своїй руці. Рандом тут полягає тільки в тому, що тобі прийде в руку до бою. Тобто, якщо в тебе погана рука і є наказ нападу, можно наказ не робити, щоб почекати потрібні картки і не відправляти воїнів на вірну загибель. Можна дивитися відбій інших гравців, щоб прикинути шанси успіху. Наприклад, Терани хочуть напасти своїм вогненним хлопцем проти Зерглінгу Зергів. Атака Зерлінгів на всіх картках від 4 до 5. Але є одна картка з силою атаки 6. У хлопця з вогнеметом найкращий захист це 6. Якщо побачити цю картку Зерглінгу з атакою 6 у відбої, можна мати 100% гарантію, що вогнеметчик виживе.
Особисто мені подобається, що тут є додаткові умови перемоги, є можливість домовлятися із сусідами та те, що грається аж на 6 гравців. Але, самі здібності воїнів трішки примітивні)) Ніяких фінтів вухами тут не передбачається і сама прикольніша властивість, це камікадзе у Зергів. Все інше це тупо +1 урон чи +1 щит. Ще тут специфічна система використання ресурсів, що призводить до постійного перекладання жетончиків.
В цій грі можна видалити гравця. Двоє можуть рознести будь кого, тому потрібно ретельно все планувати навіть на початку формування галактики. Після перших 4-х партій в мене бомбануло від того, що за Зергів я ніяк не міг протистояти Теранівським гріфам та бойовим крейсерам. От щастить мені починати гру самими складними фракціями. Але сам ігровий процесс сподобався і через два роки вирішив дати грі ще багато шансів, доки не розберуся досконально і не навчуся грати. Зовнішній вигляд гри класний, окрім карток. Їх зовнішній вигляд застарілий. Механіка наказів прикольна. Картковий бій вогонь.
Мій суб'єктивний недолік гри:
- довго складати гру в коробку і важко тягати на ігротеку.
Продав, бо в трох моїх друзів наразі є старкрафт і ми все одно в нього не граємо.
Space Hulk Death Angel. The card game, база [200+ партій].
Одна з кращих соло ігор, на мій погляд. Були всі доповнення, продав бо награвся)) Суть в тому, що треба пройти 4 рівні і виконати умови місії. Умови перемоги визначаються останнім рівнем. Шлях до перемоги та фінал виходить випадково. Через це цікаво грати, бо не знаєш що буде в кінці. Ну і сам смак в тому, щоб використовувати здібності кожного персонажа таким чином, щоб пройти гру. Серед доповнень, найцікавіші це: нові місії та тіраніди. Ну а серед персонажів на мій погляд цікавіший добір двох персонажів Death Angel. Підрозділ Space Marine Deathwing мені щось зовсім не сподобався. Якісь вони слабкі)
Топ 7 ігор, які я терпіти не можу:
1. Вибухові кошенята.
2. Гра престолів.
3. Таверна "червоний дракон".
4. Плаский світ. Анк-Морпорк.
5. Війни магів.
6. Pandemic
7. Бенг.
Топ 5 ігор, які хотів би зіграти:
1. Heroes of Land, Air & Sea;
2. Vast. Mysterious Manor
3. Vast. Crystal caverns
4. Azul 2.
Не хватает каких-то 2-3 миллиметра. Вообще, было бы здорово просто оставить в клубе игру, чтобы не носить, но увы, в Полтаве люди разные. Мой друг оставил Fallout, так ему пару жетонов укатали. Мелочь а неприятно.